Таїланд, відомий своєю багатою культурною спадщиною та вибухово розвиваючою галуззю туризму, також робить значні кроки в галузі бізнесу та економіки. Як живучий центр у Південно-Східній Азії, Таїланд відкриває різноманітні можливості для бізнесу та фахівців. Розуміння законів про працевлаштування у Таїланді є важливим як для роботодавців, так і для працівників, щоб забезпечити справедливе і законне ведення практики на робочому місці. У цій статті надається вичерпний огляд законодавства про працевлаштування у Таїланді, виділяються ключові аспекти, які повинні бути відомі всім, хто має стосунок до ринку праці.
**Правова основа**
Законодавство про працевлаштування в Таїланді головним чином регулюється **Законом про захист праці B.E. 2541 (1998)**, який визначає основні права та обов’язки роботодавців і працівників. Крім того, **Закон про працевідносини** та **Закон про соціальне страхування** також відіграють важливу роль у формуванні сфери працевлаштування. Нагляд за дотриманням цих законів здійснюється Міністерством праці, яке забезпечує виконання та вирішення трудових спорів.
**Трудові контракти**
Згідно з тайським законодавством, трудові контракти можуть бути у письмовій формі, але вони можуть бути також усними або навіть підсумковими. Проте, для ясності та уникнення спорів, високо рекомендується мати письмовий контракт, де будуть визначені ключові умови, такі як опис посади, заробітна плата, робочий час та інші важливі умови. Контракт повинен відповідати мінімальним стандартам, встановленим Законом про захист праці.
**Робочий час та надурочна оплата**
Стандартні робочі години в Таїланді складають 8 годин на день та 48 годин на тиждень. Для небезпечних робіт ліміт становить 7 годин на день та 42 години на тиждень. Будь-яка робота за цими лімітами вважається надурочною. Роботодавці зобов’язані платити додаткову **ставку за надурочну роботу** у розмірі 1,5 рази від звичайної погодинної ставки за годину надурочної роботи. За роботу у святкові дні ставка збільшується до 2 разів від звичайної погодинної ставки.
**Зарплати та виплата заробітної плати**
Законодавство Таїланду передбачає, що зарплату слід виплачувати принаймні один раз на місяць та вона повинна виплачуватися в тайських батах, якщо інше не домовлено. Мінімальна зарплата варіюється за регіонами і періодично переглядається урядом. Роботодавці також зобов’язані надавати щорічний бонус, який є звичайним, хоча і не юридично обов’язковим. Відрахування зі зарплати, крім тих, які дозволені законом (наприклад, податки, внески на соціальне страхування), в цілому заборонені.
**Відпустки**
Працівники в Таїланді мають право на різноманітні види відпусток, включаючи:
– **Річну відпустку:** Працівники мають право на 6 днів оплачуваної річної відпустки після року роботи.
– **Відпустку у разі хвороби:** Надається за необхідністю, з оплатою до 30 днів профінансованою роботодавцем.
– **Відпустку для матерів:** Жіночим працівницям надається 90 днів відпустки для матерів, з оплатою 45 днів від роботодавця.
– **Громадські свята:** Існує 13 офіційних громадських свят, під час яких працівники мають право на оплачену відпустку.
**Припинення працевлаштування та відшкодування**
Припинення трудових стосунків може бути складним процесом в Таїланді. Роботодавцям необхідно надати обґрунтовану причину для розірвання, таку як грубе порушення чи зайвість кадрів. Після припинення, працівники мають право на виплату відшкодування, сума якого залежить від їх стажу:
– Менше 120 днів: відшкодування відсутнє.
– 120 днів – 1 рік: 30 днів заробітної плати.
– 1 – 3 роки: 90 днів заробітної плати.
– 3 – 6 років: 180 днів заробітної плати.
– 6 – 10 років: 240 днів заробітної плати.
– Понад 10 років: 300 днів заробітної плати.
Звільнення з поважної причини може не вимагати відшкодування, але роботодавець повинен бути обережним та забезпечити, щоб звільнення було справедливим і законно обґрунтованим.