Ефективність системи збору податків в Судані.

Судан, розташований на північному сході Африки, має багату історію та культуру. Однак країна стикалася з численними економічними та політичними викликами, від тривалих конфліктів до відокремлення Південного Судану у 2011 році, яке забрало з собою приблизно 75% нафтових резервів країни. Ці чинники колективно поклали великий тиск на економіку Судану, що робить ефективні системи збору податків важливішими, ніж коли-небудь.

**Огляд системи збору податків**

Податкову систему Судану переважно контролює Суданська податкова палата, яка відповідає за збір різних форм податків, включаючи податок на прибуток, корпоративний податок, податок на додану вартість (ПДВ) та митні збори. Податкова система в Судані має прогресивну структуру, спрямовану на збір вищих податків з осіб із вищими доходами.

**Виклики в системі збору податків**

1. **Неформальна економіка**: Значна частина економіки Судану є неформальною, що означає, що вона не зареєстрована урядом і, отже, не підлягає формальному оподаткуванню. Це ускладнює точне визначення податкових надходжень та ефективне управління збором податків.

2. **Адміністративні можливості**: Адміністративні можливості Суданської податкової палати обмежені. Це обмеження пов’язане з відсутністю сучасної технологічної інфраструктури та недостатньою підготовкою податкових посадовців. Це ускладнює можливість ефективно та ефективно реалізувати податкові закони.

3. **Корупція**: Корупція є помітною проблемою у системі збору податків Судану. Відсутність прозорості та відповідальності може призвести до ухилення від сплати податків та недооцінки доходів.

4. **Громадське сприйняття та виконання**: Громадське сприйняття податкової системи, як правило, негативне, де існує скептицизм щодо використання податкових надходжень. Це часто призводить до обмеження виконання та широкого ухилення від сплати податків.

**Заходи для покращення**

1. **Технологічний прогрес**: Інвестування в сучасні технології для автоматизації та оптимізації процесу збору податків є вирішальним. Це включає розробку цифрових баз даних та онлайн-порталів для подання податкових декларацій і сплати, що може покращити прозорість та ефективність.

2. **Розширення потенціалу**: Навчання та підвищення кваліфікації податкових посадовців з сучасними методиками збору податків та значенням етичних стандартів може допомогти покращити адміністративні можливості та зменшити корупцію.

3. **Розширення бази оподаткування**: Необхідно вжити заходів для формалізації неформальної економіки, надавши стимули й підтримку для реєстрації малих та середніх підприємств (МСП) уряду. Це може розширити базу оподаткування та збільшити надходження.

4. **Покращення громадського сприйняття**: Покращення прозорості щодо використання податкових надходжень на громадські блага та послуги може покращити довіру громадськості до системи оподаткування. Регулярні аудити та публічні звіти, які демонструють використання податкових коштів, можуть сприяти добровільному виконанню.

**Економічний контекст**

Економіка Судану переважно сільськогосподарська, з сільським господарством, що становить близько 30% ВВП і займає майже 80% робочої сили. Промисловий сектор, включаючи гірництво та виробництво, є ще однією значною частиною економіки. Недавні урядові ініціативи спрямовані на диверсифікацію економіки шляхом сприяння інвестиціям у ненафтові сектори, такі як гірництво, сільське господарство та послуги.

**Висновок**

Ефективність системи збору податків в Судані має вирішальне значення для економічної стабільності та розвитку країни. Хоча існують значні виклики, особливо пов’язані з неформальною економікою, адміністративним потенціалом та корупцією, є також можливості для покращення. Інвестування в технології, покращення адміністративних потенціалів, розширення бази оподаткування та покращення громадського сприйняття дозволять Судану побудувати більш ефективну та справедливу податкову систему, яка підтримуватиме його економічний ріст та розвиток.

Запропоновані пов’язані посилання про ефективність системи збору податків у Судані:

Міжнародний валютний фонд (МВФ)

Світовий банк

Африканський банк розвитку

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР)

Фонд оподаткування

Транспарентність Міжнародна

Організація Об’єднаних Націй

Інститут Брукінгса

Центр глобального розвитку (ЦГР)